Із року в рік змінюється все…

    

Із року в рік змінюється все… Змінюється світ, змінюються покоління, змінюється Марківщина…

Вже важко підрахувати скільки молоді виросло та зміцніло на марківському стадіоні «Нива». Скільки разів футбольні змагання збирали вщент заповнені трибуни… Скільки стадіон бачив святкування перемог і відчував гіркоту поразки…

Здається, не можливо передати ту неперевершену атмосферу, що дарує саме Марківський стадіон «Нива». Особливо відчувається той самий твердий дух, згуртованість, що притаманна й досі людям, котрі приклали не мало зусиль аби стадіон «Нива» взагалі існував.

Зараз, напевно, важко уявити, але був час, коли на місці повноцінного стадіону було звичайне футбольне поле. Або, можна сказати, комплексний спортивний майданчик.

Та час завжди йде вперед. От і для майбутнього розвитку було прийнято рішення про будівництво стадіону в смт. Марківка.

Ініціатива належить обласній раді ДСТ «Колос», в особі Соєнка Леоніда Кузмича.

Районна рада ДСТ «Колос» виступила замовником проекту будівництва в «Укрколхозпроект».

Голова районного спортивного комітету – Геращенко Володимир Вікторович та голова районної ради ДСТ «Колос» - Білик Сергій Олександрович підготували рішення райвиконкому щодо будівництва стадіону в смт. Марківка, де було чітко вказано об'єм робіт.

Фактично в будівництві був задіяний весь район. Перед кожним колгоспом, підприємством, господарством були поставлені чіткі задачі.

Головним підрядником виступив колгосп «Радянська Україна», голова правління комітету на той час був Удовенко Іван Семенович.

Для кожного було зрозуміло на скільки потрібним є дана справа не тільки для селища Марківка, а для всього району. Тому, мабуть, загальна згуртованість допомогла звести об'єкт, якому й по сей час не має рівних.

За кожним підприємством був закріплений певний об'єм роботи, яку, доведено з роками, виконано на найвищому рівні.

Рейки для глядацьких трибун були виготовлені на пилорамі в селі Лісна Поляна. «Біловодському ПМК – 2», під керівництвом Клочка Миколи Івановича, належить чи не найоб'ємніша та складна робота під час будівництва - встановлена з металу трибуна та монтування всієї сантехнічної частини.

Над центральним входом та воротами працювало РайДержСУ, керівником якого був Василенко Микола Ілліч.

Дякуючи зусиллям сироробного заводу, який очолював Самойленко Федір Степанович, було побудовано дві волейбольні площадки.

Сектори для метання ядра та молота взяла на себе Автоколона №9 під керівництвом Меженського Івана Григоровича.

Тенісним кортом займалися представники лікарні. Ініціатором та учасником побудови корту був шанувальник великого тенісу – Слабоспицький Дмитро Тимофійович.

Автопарк у свою чергу побудував площадку для баскетболу, який на той час очолював Ведюк Олександр Іванович.

Комунхоз брав участь у створенні площадки для ручного м'яча.

«Міжколхозстрой» займався будівництвом критого павільйону. Головний інженер – Озєрний Іван Федорович.

Бригади з різних підприємств та організацій сумісно працювали для будівництва районного спортивного об'єкта. Не було когось, хто залишався осторонь. Кожен з ентузіазмом відносився до не легкої, але дуже потрібної справи. Мисливська спілка теж не залишилася осторонь. І були представники, котрі внесли й свій вклад у створення «Ниви».

«Сільгосптехніка» виготовила чашу для олімпійського вогню, флеш-топ надав сироробний завод.

Спільні зусилля, повага до сумісної справи та самовідданість є  тією основою, що допомогли виконати, здавалося не реальний об'єм якісних робіт.

Слід відмітити, що чи не найголовнішу роль у створенні стадіону належить Геращенку Володимиру Вікторовичу. Дякуючи його вмінням як інженера-механіка та людської небайдужості і зацікавленості був створений повноцінний спортивний об'єкт в смт. Марківка. І без перебільшення можна сказати, що це найцінніший подарунок наступним спортивним поколінням.

У 1986 році 9 травня стадіон «Нива» був повністю готовий. Після традиційного урочистого мітингу, присвяченого річниці Перемоги, керівництво району, всі, хто брав участь в будівництві стадіону, мешканці села взяли участь в урочистому відкритті повноцінного спортивного об'єкту – стадіону «Нива».

Методом «народного будівництва» було створено, буз сумніву, стадіон, котрий майже не має конкурентів й по сей день на території всієї області.

І, не зважаючи на те, що минуло вже багато років з моменту відкриття «Ниви», на його території все ще й досі відчувається атмосфера з якою його будували. Скільки сил та переживань тут залишено.  Тому, не даремно саме на стадіоні можна відчути справжню Марківщину.

Відчуття єдності та згуртованості всього району найчастіше помітно під час футбольних матчів. Багато хто з них нині достойних спортсменів тренувалися саме на «Ниві». На старих фотографіях така помітна молодість багатьох футболістів, як і молодість вже звичних для всіх тополів.

Кожне покоління завжди прагне передати для майбутнього щось цінне. Поради та досвід попередників часто слугують не аби яким натхненням та прикладом для не одного наступного покоління. Та нам, теперішньому поколінню, здається пощастило трохи більше ніж тим, хто буде вже після нас. Адже, ми маємо можливість поспілкуватися з тими , хто особисто приймав участь в будівництві зокрема стадіону. І, напевно, дуже важливим є й те, що ми змогли зберегти і перенести все цінне, що нам залишене через багато поколінь.

І нехай з роками змінюється багато речей та, напевно, відношення, зокрема, до спорту на Марківщині ніколи не зміниться. І через багато років все такий же привітний стадіон буде збирати всіх вболівальників на трибунах, а майстерних футболістів на полі. І все так як і раніше шумітиме тополя на марківському стадіоні «Нива»…