На всі запитання потрібні відповіді: коментарі після сесії. (Інтерв'ю голови районної ради Андрія Лигути читачам газети "Вісті Марківщини
Передсвяткового тижня, 4 березня, відбулося пленарне засідання 49 сесії районної ради сьомого скликання. Одними з головних питань, котрі там розглядалися, були звіт голови Марківської районної ради про роботу районного парламенту за 2019 рік, звіти про виконання низки районних програм та виділення додаткових коштів головним розпорядникам.
І хоча звучали доволі масштабні цифри надходжень за минулий рік та фінансування чималого числа соціальних об’єктів мільйонними сумами, проте депутатські виступи свідчили про те, що далеко не скрізь кошти були витрачені по-господарськи. Голова районної ради Андрій Лигута звертався до присутніх на сесії очільників правоохоронних органів з проханням розібратися з ситуацією.
Після сесійного засідання він дав коментарі читачам «Вістей Марківщини»:
Звіт голови про роботу районної ради
– Звітуючи, я намагався детально сформулювати відповіді на ті запитання, котрі цікавлять населення. Адже знаю, що серед нашої спільноти існує посилений запит на інформацію стосовно того, що відбувається в районі.
Виокремлю такі нюанси. Перше. Минулий 2019 бюджетний рік я вважаю найбільш фінансово успішним. Нам вдалося не тільки профінансувати заробітні плати бюджетників та всі інші захищені статті нашого кошторису (в цілому це більше 202 млн грн), а й провести диференціацію заробітної плати, заохочення працівників. Жодного закладу чи установи не скоротили, зберегли кількість працюючих там фахівців.
Друге. Це був бюджет розвитку території. Так як районній державній адміністрації делеговано повноваження по забезпеченню сталого розвитку району, то активно й детально розглядалися клопотання, які надавалися цим районним органом виконавчої влади. Причому спочатку на засіданнях постійних депутатських комісій, а вже потім сесійно.
Третє. Досить ретельно розбирали зміст депутатських звернень, клопотання керівників бюджетних установ.
Таким чином вивчалися всі пропозиції, які надходили впродовж року, й прийняті на сесіях рішення були реакцією на виниклі соціальні потреби. Левова частка фінансової уваги у подоланні проблем галузей району припадала освіті та охороні здоров’я. Пропорційно до запитів асигнувалися галузі культури й спорту. У членів депутатського корпусу було розуміння того, що треба підсилювати матеріальну базу цих сфер, аби було підгрунтя для їхнього подальшого розвитку. Все це однак відбувалося в умовах відсутності важливого документа – Стратегії розвитку району.
Коли гроші працюють на людей
Але не скрізь ефективність витрачання грошей була високою. Траплялося, що між датою їх направлення та реалізацією профінансованих проєктів проходило чимало часу.
Так, у лютому на умовах співфінансування вже вдруге виділялися додаткові суми для закінчення проєктів з термомодернізації п’яти шкіл району. На ці гроші можна було профінансувати чимало нових об’єктів, маємо ж «довгобуд». У травні минулого року було спрямовано кошти на капітальні ремонти Марківської гімназії, ДЮСШ, Курячівської, Караван-Солодківської шкіл. Що маємо у результаті, озвучили на сесії депутати: термомодернізація не закінчена, опорний заклад Марківська гімназія та ДЮСШ досі ремонтуються, у Караван-Солодківській ЗОШ не встановлено вікна й грошей на це вже немає, тендери проведені так, що відкриті судові провадження.
В медичній галузі у нас інша картина. Головний лікар Марківської багатопрофільної лікарні Андрій Третяк кілька разів виходив з ініціативою зміцнення матеріальної бази закладу, депутати його теж підтримали. Позитивні зміни не забарилися: ремонти, утеплення, модернізація стаціонарних відділень, харчоблоку, облаштування приймального відділення, підйомника, заміна тепломереж здійснено в повному обсязі згідно договірних умов.
На сьогоднішній день ми не втратили жодного фельдшерського пункту. Після реформи первинної ланки додатково фінансуємо її потреби з місцевого бюджету на рівні держави. Однак щодо подальшої долі цих медзакладів говорити зараз складно. До проблемного належить і питання будівництва лікарської амбулаторії у Лісній Поляні. Відповідно до клопотання райдержадміністрації в минулому році кошти були виділені в розмірі 804 тис грн. на спів фінансування проекту. Будівництво досі не розпочато.
Отож, кошти впродовж року виділялися значні, проте рівень їхнього використання не завжди належний.
Потрібне упорядкування
Минулі 2018-2019 роки у плані фінансової підтримки бюджетних сфер району дали відчутний поштовх до їхнього розвитку. Створили фундамент, який тепер слід підтримувати і не втратити.
Багато зроблено і в галузі культури та спорту – починаючи від проведених ремонтів, придбання музичних інструментів, сценічних костюмів і закінчуючи заохоченням працівників культури.
Давно назріла необхідність ремонту районного Будинку культури як головного осередку проведення районних свят. Є розуміння у депутатського корпусу районної ради, котрий ще у 2018 році спрямував на старт ремонтного процесу біля 4 млн грн, які так і залишилися невикористаними й повернулись до бюджету. А в 2019 році ні від керівництва райдержадміністрації, ні від відділу культури РДА жодних клопотань стосовно цього так і не надійшло.
Тобто якщо є зацікавленість, фінансова допомога адресується. Нам вдалося суттєво підтримати ремонті роботи СК «Мрія», Кабичівського СБК.
Активно поповнюємо й матеріальну базу фізкультурно-спортивного комплексу «Нива», де зараз займаються фізичним гартом та греко-римською боротьбою діти району та дорослі.
Поточного ж року можливості районного бюджету обмежені. Державою закладено його фінансування на рівні 23%, решта 77% спрямовується об’єднаній громаді. За таких обставин викликає стурбованість доля районного Будинку культури, ДЮСШ, ШЕВ, ФСК «Нива», котрі утримуються сьогодні виключно тільки з районного бюджету. Так само й доля районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та фінансування низки районних програм по соціальному захисту громадян.
З початку поточного року в районі діє два територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Я, як голова районної ради, був і залишаюсь прибічником нероздільності в даному питанні. Мотивація утворювати два терцентри незрозуміла. А щодо передачі низки соціальних об’єктів (шкіл, клубів) на баланс ОТГ сесією районної ради прийнято відповідне рішення ще 21 листопада минулого року. На сьогодні воно лишається не виконаним.
Потрібний раціональний підхід до розподілу установ, коштів, аби не постраждали фахівці та отримувачі послуг. Є сподівання, що саме такий підхід буде пріоритетним.
