Підведено основні підсумки поточного року
Андрій ЛИГУТА: успіх визначає стратегія
Як показує практика, важливо не тільки мати фінансовий ресурс, а й ефективно та планомірно ним розпорядитися. Так вважає голова Марківської районної ради Андрій Лигута. Напередодні свята місцевого самоврядування він поділився основними підсумками року, що минає.
Змогли домогтися збалансованого бюджету
- Якби мене попрохали коротко охарактеризувати 2018 рік з точки зору результативності роботи депутатського корпусу району, то я означив би його одним словом – конструктивний.
Протягом нинішнього року пройшло 9 ( з них 6 – позачергових) сесій районної ради. За Регламентом вони повинні скликатися раз на квартал, проте повсякдення вимагало активнішої роботи. Виникали питання, котрі вимагали термінової участі районного бюджету в провадженні важливих для розвитку Марківщини заходів. Депутати районної ради сьомого скликання чітко усвідомлювали своє завдання, у більшості випадків конструктивно підходячи до їх виконання. Головним пріоритетом районних обранців є бажання працювати в інтересах марківської громади.
Бюджет 2018 року приймали його наприкінці грудня минулого року. Підходили по-господарськи: подбали насамперед про захищені статті. Тобто, про заробіток фахівців та умови, в яких вони будуть працювати. Але те, що вдалося закумулювати кошти, дозволило зробити крок далі. Депутатський корпус мав готовність до співфінансування проектів розвитку. Кожна сільська територія і районний самоврядний орган виділили до коштів, що надійшли з Державного фонду регіонального розвитку, чималі суми на умовах співфінансування. Розроблені ще в минулому році проекти вдалося реалізувати в повному обсязі, і вже зараз на 5 об’єктах – в загальноосвітніх закладах – роботи з термомодернізації (встановлення енергозберігаючих вікон, дверей, утеплення стін, заміна дахів) профінансовані й ремонтні роботи тривають. Сподіваюсь, що підрядні організації виконають свої договірні зобов’язання і якісно завершуть роботу.
Курс на розвиток
На впровадження енергозберігаючих технологій у цих навчальних закладах пішло з районного бюджету понад 1, 3 млн грн. Приміром, на термомодернізацію Кризької ЗОШ було виділено з районного бюджету 194 тис грн., з сільського – 97 тис грн.; Ліснополянської ЗОШ – відповідно 238 тис грн. і 120 тис грн.; Бондарівської гімназії – 376 тис грн. і 190 тис грн.; Краснопільської ЗОШ – 282 тис грн. та 140 тис грн.; Кабичівської ЗОШ – 283 тис грн. і 142 тис грн. Фінансуючи ці роботи, органи місцевого самоврядування орієнтувалися на власні можливості. Тобто, матеріальний ресурс накопичений, завдання – спрямувати на розвиток районних галузей.
Була така ж готовність – як фінансова, так і громадянська – підтримати й нові проекти розвитку, складені поточного року. Проте жоден з них не пройшов конкурсного відбору обласної комісії.
Депутати районної ради на засіданнях профільних комісій та сесіях неодноразово наголошували на те, що додаткове фінансування галузей повинно здійснюватись планово, відповідно до Стратегії розвитку району. На жаль, до сьогодні дана Стратегія не затверджена.
Вперше за десятки років – бюджет розвитку
Тим часом 2018-й рік став справжнім бюджетним проривом. Вперше, мабуть, за кілька десятків років з районної скарбниці було фінансово забезпечено не тільки захищені статті бюджету, а й потреби медичної, освітньої, культурної галузей району та розв’язано інші наболілі проблеми.
Мова йде про мільйонні суми, спрямовані на оновлення, ремонти, модернізацію, заміну обладнання, придбання сучасної техніки тощо. Загалом це понад 30 млн грн. На організацію сучасного освітнього простору в рамках реалізації проекту реформи освіти «Нова школа» виділено 392 тис грн. – придбано мультимедійні дошки, шафи, меблі, ноутбуки з принтерами, дидактичний матеріал для перших класів району. Профінансовано унікальний проект (єдиний в нашій області) дистанційного навчання дітей з непідконтрольної українській владі території на базі Кризької школи. На умовах 30% фінансування виділено 498 тис грн. на придбання шкільного автобуса, котрий скоро надійде на Марківщину. Загалом, щосесійно на освітню галузь додатково виділялося по 1,5 – 2 млн грн.
Або візьмемо галузь охорони здоров’я. Самоврядні органи цілком усвідомлюють виклики, які несе медична реформа. Віддаленість нашого району унеможливлює шанси стати центром госпітального округу. Чимало завдань буде покладено саме на місцеві бюджети. Тож уже зараз ми намагалися створити гідну матеріальну базу лікувальних закладів. Таку, яка дозволить надати якісне лікування пацієнтам. І тоді формула «гроші ходять за хворим» матиме свій позитивний ефект у районі.
Сучасним медичним обладнанням, апаратурою, медикаменти на суму понад 4 млн грн. було забезпечено відповідні відділення РТМО. В наявності установи дві службові квартири для лікарів. Депутати підтримали питання придбання спецавтомобіля для транспортування тяжкохворих. За кошти районного бюджету замінено дахи інфекційного відділення та адмінкорпусу, опалювальна система в поліклініці, здійснено поточні ремонти відділень лікарні. Виділено кошти для виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт харчоблоку, встановлення огорожі, інші ремонтні роботи. Всі ФП і ФАПи, амбулаторії отримали все необхідне згідно табеля оснащення – це не тільки медикаменти, а й меблі, комп’ютерна техніка, медичне обладнання, тощо. Проведено необхідні ремонти всіх приміщень Центру первинної допомоги.
Не обійшли в цьому році увагою й культуру. Придбано сучасну музичну апаратуру для всіх клубних закладів району. До цього року не всі директори й художні керівники працювали на повну ставку, тепер цю несправедливість виправлено. Придбано сценічний одяг для Ліснополянського СБК. Районні заходи відтепер проходять на красивих сучасних сценічних підмостках при достатньому освітленні в темний період доби, на це спрямовувалося понад 300 тис грн.
Звісно, предметної уваги потребують приміщення клубів. І районний депутатський корпус готовий розглядати потребу перекриття будівель. Однак зазначу, що сільським самоврядним органам слід взяти до уваги таку розповсюджену на інших територіях практику, як участь в інвестиційних проектах, адже співфінансування – реальна можливість долати проблеми на місцях.
Не можна не згадати й спортивного напрямку. Значні зрушення спостерігаються й у цій сфері. Однак, на мою думку, фінансові вливання треба робити розумно, на перспективу. Свого часу, вклавши кошти в відновлення стадіону «Нива», ми одержали гідну спортивну базу. В той час тренер з греко-римської боротьби Олександр Абаєв запропонував свої вміння з розвитку цього виду спорту. Районний бюджет взяв на себе облаштування борцівської зали. І ось зараз маємо перші перемоги – 4 чемпіонів, які вийшли на вищий рівень майстерності. Цим видом спорту захопилось більше 90 хлопчаків та дівчаток. Депутатам довелося подискутувати, чи не марно виділяти значні кошти – 1,2 млн грн впродовж цього року – на стадіон. Але зараз зрозуміло: це вдалий приклад того, як районна фінансова підтримка дала старт розвитку. Крім борцівської зали, укомплектовано також і тренажерну сучасним спортивним обладнанням. Належним чином облаштована прилегла територія, до кінця року заплановано завершити ремонт приміщення. Все зроблене дало можливість на ФСК «Нива» протягом сезону провести спортивні змагання та турніри не тільки районного рівнів, а й обласного (Чемпіонат області з футболу, з греко-римської боротьби та ін.).
Безперечно, з бюджету фінансуються й спортивні заходи. А ще матеріально підтримано дуже важливу справу – ремонт спортивної зали у Курячівці (1, 3 млн грн.). Це взагалі наша гордість, так як проблема існувала теж не один десяток років, а тим часом місцеві спортсмени наполегливо тренувалися й неодноразово демонстрували високі досягнення в змаганнях. Вважаю, ми не мали морального права не підтримати курячівських патріотів. Керівник місцевого сільгоспформування, депутат районної ради Олександр Палазюк, як істинний син рідного краю, постійно спрямовує свої зусилля на підтримку спорту як в селі, так і в районі, тож і теплозабезпечення спортзалу – то справа агрофірми «Марківське».
На черзі – ремонт приміщення ДЮСШ, будівлі Марківської гімназії, районного Будинку культури та ін..
Сільські та селищна ради належним чином сприяють розвитку своїх територій. Протягом 2018 року до районної скарбниці надійшло понад 1,5 млн.грн. цільових субвенцій для придбання об’єктам соціальної сфери будівельних матеріалів, шкільного приладдя, спортінвентарю, а також на утримання фахівців в закладах культури та Центрі первинної медико-санітарної допомоги.
В свою чергу, районна рада виділяла кошти селищній для співфінансування у придбанні трактора, ремонту ЗАГСу, придбанні службової квартири, тощо.
Децентралізація потрібна. Але в межах всього району
Формуючи фінансову політику, спрямовану на збалансування бюджетних надходжень та витрат, спрямовуючи кошти на потрібні всій громаді заходи з ремонту, оснащення, утеплення, осучаснення, депутати районної ради намагалися підготувати громаду до успішного реформування. Щоб нова спільнота мала всі можливості для подальшого розвитку. Однак, на мою думку, це можливо за умови збереження цілісності району. Інакше, з досвіду наших сусідів, буде втрачено і темпи розвитку, й ті можливості, які маємо сьогодні.
Користуючись нагодою, хочу подякувати депутатам районної, селищної та сільських рад, керівникам установ і організацій, всім тим, хто працював на благо територіальних громад району.
Закликаю всіх і надалі працювати з повною віддачею сил і бажаю, щоб справи кожного зміцнювали впевненість людей у краще майбутнє.
Нехай наші зусилля увінчаються розквітом рідного району!
