ВЧИТЕЛЬ - ЦЕ НЕ ПРОФЕСІЯ, ЦЕ ПОКЛИКАННЯ...
Згадуючи шкільні роки, мабуть, кожному спадає на думку бодай один педагог, до якого з радістю поспішали на урок. Він цікаво та зрозуміло подавав матеріал, мав індивідуальний підхід до кожного учня, та ще й зумів дати правильний орієнтир у житті.
Хтось завдячує вчителю математики, який навчив знаходити дискримінант та шукати площу піраміди, витративши купу нервів. Інші з теплотою згадують учителя історії, який так цікаво розповідав про подвиги славетних козаків та становлення української держави, виховавши справжніх патріотів своєї країни. Декому саме вчитель літератури відкрив світ поезії, чим зумів збудити потяг до прекрасного. Інших вчитель біології зумів зацікавити розглядом тіла інфузорії туфельки під мікроскопом.
Нелегко в сучасних умовах працювати вчителем, а ще важче бути вчителем вчителів. Скільки потрібно вміння, терпіння, наполегливості! Це повинна бути талановита, ерудована, сильна, ініціативна, творча людина, яка вміє знайти спільну мову. Як для батьків, так і самих учнів, а також для колег ця людина є дуже важливою для школи. Такою людиною для Кризького загальноосвітнього закладу стала Тетяна Іванівна Сич. Це приклад для всіх і, напевно, успіх для закладу.
Після закінчення Горлівського педагогічного інституту в 1986 році, Тетяна Іванівна розпочала свою вчительську діяльність в стінах Кризької ЗОШ. У 2013 році, підхопивши естафету попередніх поколінь, Тетяна Іванівна стала директором школи, яка зберегла та примножила найкращі традиції закладу, зарекомендувала себе, як відповідальна розуміюча людина, розсудливий та вмілий керівник, талановитий та мудрий вчитель.
Сьогодні, 22 березня, святкує свій день народження Сич Тетяна Іванівна – вчитель іноземної мови, директор загальноосвітньої школи, мешканка села Кризьке.
31 рік жінка – керівник присвятила себе своїй професії, своєму закладу, навчала дітей. Стала своєрідною Альма – матір’ю, що відкрила дорогу в життя багатьом випускникам. За свою сумлінну працю вона була відзначена численними грамотами та подяками.
З року в рік з тривогою і трепетом чекала Тетяна Іванівна приходу осені – початку нового навчального року. Коли прийшов час вирішувати свою подальшу долю, прийняла рішення зробити перепочинок, а своїм молодим колегам дати себе реалізувати.
Щедро наділила цю жінку доля життєвою мудрістю, терпінням і витривалістю, справедливістю, ласкою і милосердям.
В цей день бажаємо цій жінці міцного здоров’я, щастя, миру. Нехай родинна злагода, добробут і здоров’я усіх членів Вашої родини забезпечать Вам душевний спокій та гарний настрій, а доля береже від негараздів та бід, додає сил та натхнення!
