Марківська районна рада

Хрещення Русі

Хрещення Русі

Запровадження християнства - це епохальний поворот в історії Київської

Русі, який не тільки суттєво вплинув на всі сфери тогочасного суспільногожиття, а й надовго визначив характерні особливості вітчизняної моделі

історичного розвитку.Прийшовши до влади, Володимир Великий (980 - 1015 рр. правління)спробував провести релігійну реформу, суть якої полягала в модернізаціїязичництва, запровадженні на Русі культу єдиного бога - громовержця Перуна.Проте навіть модернізована стара релігія не відповідала потребам часу: вонагальмувала процес державотворення; не захищала багатства і привілеїфеодальної верхівки, що набирала силу; ускладнювала розвиток зв'язків зхристиянськими країнами. Тому запровадження нової державноїмонотеїстичної релігії стало життєвою необхідністю. Вибір було зупинено нахристиянстві візантійського зразка. І це зовсім не випадково:

• по-перше, ще за часів існування античних міст-держав для Подніпров'я

визначився південний вектор цивілізаційної орієнтації, який значно посилився з

появою торгового шляху «з варяг у греки»;                                                            

• по-друге, у державної еліти вже існували досвід та традиція хрещення

(Аскольд, Ольга), пов'язані з Константинополем;

• по-третє, відповідно до візантійської моделі християнства світська

влада домінувала над релігійною, що цілком влаштовувало великого князя:

ідеологічну підтримку своїм державотворчим планам він отримував, а

контроль над цим з боку церкви не встановлювався;

• по-четверте, візантійське православ'я знайомило Русь з християнським

віровченням рідною мовою, що значно прискорювало і спрощувало процес

поширення та утвердження нової релігії.

Єдине, що тривожило Володимира, - це реальна загроза через прийняття

християнства потрапити в ідеологічну або ж навіть політичну залежність від

Візантії.

Вирішенню проблеми посприяв збіг обставин. У 986 р. візантійський

імператор Василь II, проти якого виступили земельні магнати, попросив у

Володимира військової допомоги для придушення заколотників. Київський

князь погодився, але висунув вимогу - одруження із сестрою імператора

Анною. Це була надзвичайно висока ціна, адже відповідно до існуючих тоді

канонів, візантійські принцеси могли виходити заміж лише за рівних собі або

хоча б за представників родини німецьких імператорів. Проте обставини були

сильніші за традиції: реальна загроза Константинополю змусила Василя II піти

на поступки, водночас він сам висунув вимогу, щоб Володимир охрестився і

запровадив християнство на Русі. Виконуючи умови русько-візантійської

угоди, у Києві хрестився Володимир.

Шеститисячне руське військо допомогло візантійському імператору

розбити сили феодальної опозиції влітку 988 р. у битві під Хрисополем. Проте,

опанувавши ситуацією, імператор зрікся своїх обіцянок і відмовив князю

віддати за нього сестру. Намагаючись досягти поставленої мети, Володимир

здійснює блискавичний похід до Криму і захоплює важливий пункт

візантійського панування на півострові, головну житницю імперії —1 Херсонес

(Корсунь). Імператору нічого не залишилось, як виконати умови угоди. Саме в

Корсуні восени 989 р. Володимир взяв шлюб з Анною (хоча не всі дослідники

погоджуються з цим твердженням).

 Ця подія стала точкою відліку процесупоширення християнства на Русі. Драматичні події, пов'язані іззапровадженням нової релігії, що відбулися протягом трьох років (988, 989,990) літописцем спресовані в один - 988 р. Насправді християнізація Русітривала декілька століть.

Прийняття християнства значно вплинуло на подальший розвиток

Київської Русі: (

1. Нова віра сприяла остаточному розкладу родового ладу й

формуванню та зміцненню нових феодальних відносин у східних слов'ян.

 

2. Православ'я стало надійним ґрунтом для створення могутньої,

централізованої самодержавної країни.

3. Прийняття християнства сприяло зростанню міжнародного

авторитету держави

4. Під впливом християнства поступово відбулася докорінна зміна

світобачення та світосприйняття населення Давньоруської держави.

Особливістю язичницького світогляду було обожнення природи.

Язичництво пригнічувало людську душу і виховувало страх перед природними

силами.

5. Нова віра заклала якісно нові підвалини в культурній сфері, сприяла

розвиткові писемності, літератури, архітектури та мистецтва.

Прийняття християнства стало великою культурною революцією.

Адже у X ст. Візантійська імперія була найцивілізованішою державою Європи.

Прийнявши християнство Русь за досить короткий час перейняла кращі

досягнення розвинутої візантійської культури.

Отже, запровадження християнства на Русі, безумовно, було явищем

прогресивним. Воно сприяло формуванню та зміцненню феодальних відносин,

розвитку державності, зростанню міжнародного авторитету, розвитку культури.

28.07.2016 року  працівники Марківського РВКВІ проведено захід присвячений святкуванню хрещення Київської Русі, відвідавши місцеву церкву разом з засудженими, прийнявши  участь у хресній ході.